|
Любые виды проектных, дизайнерских и строительных работ в Украине. Посредникам % x |
|
http://kiev-security.org.ua
Якщо нависає загроза фізичного нападу або він вже здійснюється, то у першу чергу необхідно зорієнтуватися щодо фізичних даних супротивника: ріст, вага, статура, характерні ознаки, які свідчать про те, що він проходив якусь спеціальну підготовку.
Зверніть увагу на те, як він стоїть.
Боксер, як правило, приймає відкриту, але все ж боксерську стійку, мимовільно стискає кулаки, нерідко кулаком однієї руки б'є у відкриту долоню другої, начебто граючи сам із собою (тут Ви можете визначити, чи він не лівша). У боксерів можна спостерігати характерні зміни в будові носа як результат неодноразових травм перенісся.
Борець, як правило, стоїть, трохи опустивши плечі, руки звисають вздовж тулуба, можуть бути напівзігнутими, пальці рук наче готові щось схопити, ноги на ширині або трошки ширше пліч, рухи плавніші, ніж у боксера.
Каратист може мимовільно прийняти одну із характерних стійок цього виду протиборства, ноги і руки займають характерне положення, пальці не завжди стиснуті в кулаки, а якщо й стиснуті, то значно щільніше, ніж це роблять боксери.
Люди зі спеціальною підготовкою мають гарну статуру, розвинену мускулатуру, легко рухаються, весь час дивляться на партнера, фіксуючи щонайменші зміни в його поведінці.
Оцінка зовнішніх даних супротивника дуже важлива, адже не виключено, що через деякий час Вам доведеться мати справу з правоохоронними органами, а їм будь-яка із помічених Вам дрібниць може придатися. Наскільки дозволяють час й умови, зверніть увагу на зріст супротивника, особливості статури, колір волосся і особливості зачіски, колір очей, форму лоба, носа, губ, підборіддя, вух. Пригляньтесь до одягу нападника, а також до його особливих прикмет, адже саме вони виділяють дану людину із багатьох подібних до нього.
До особливих прикмет відносяться не лише родимки, рубці, наколки, фізичні вади, а й манера розмовляти, жестикулювати, особливості голосу, вимови, вживана лексика і багато іншого, що разом характерне тільки для цієї людини. Після того, як неприємна для Вас ситуація таким чи іншим чином закінчиться, доцільно заповнити додаток № 1. Це слід зробити відразу ж, поки ще багато деталей чітко можна відтворити.
Якщо людина, яка Вам погрожувала, дзвонила по телефону, то слід звернути увагу на характер дзвінка — місцевий чи міжміський, як абонент представився (зразу ж повів мову про суть справи, не спитавши, з ким розмовляє, чи ж спочатку уточнив, хто його слухає). Характеристика його мови — швидка чи повільна, виразна чи не дуже, наявність заїкуватості, акценту або ж якихось інших особливостей вимови. Голос — гучність, тембр, хрипкий, м'який чи належить нетверезій людині. Манера говорити — спокійна, впевнена, зв'язна, незв'язна, некваплива, кваплива, пристойна, непристойна, озлоблена, емоційна, безбарвна. Наявність шумів, що супроводжують розмову,— інший голос, який підказує, що говорити абоненту, тиша чи сильний шум, звук транспорту (поїзд, метро, автомобіль, літак), шум верстатів, друкарських машинок, телефонних дзвінків, музика, гамір вулиці. Після закінчення розмови відразу ж заповніть додаток № 2.
Вступаючи в контакт з людиною, яка Вам погрожує, зверніть увагу на ступінь її агресивності. Чи спрямована вона проти Вас особисто чи ця агресивність “загального” характеру, тобто спрямована на Вас як на об'єкт, над яким цій людині доручено вчинити насильство. Спробуйте, виходячи з обставин, усе ж оцінити, наскільки реальна ймовірність фізичної дії, чи Вас пробують “взяти на ляк”.
Важливо визначити емоційний стан супротивника, бо від цього залежить швидкість його дій, ступінь агресивності, можливість діалогу з ним й уникнення небажаних для Вас наслідків.
Спробуємо описати деякі емоційні стани, що характерні для аналізованої нами ситуації, і покажемо, як за зовнішніми ознаками можна визначити, які емоції оволоділи людиною, що Вам погрожує.
Страх — іноді можна зіткнутися із ситуацією, коли людяна, яка загрожує Вам чи нападає на Вас, сама відчуває страх. Це зовсім не парадоксально, як може здатися на перший погляд. Ймовірно, такі ситуації ще не стали звичними для нападника, і він, сам не знаючи, чим для нього особисто ця затія може закінчитися, відчуває страх.
При страху, як правило, відбувається різке скорочення м'язів, появляється скутість у рухах, та й самі рухи дещо розкоординовані, спостерігається тремтіння рук, особливо кінчиків пальців, ніг, тремор на зубах можна не тільки бачити, а й іноді почути. Брови майже прямі, дещо підняті, їх внутрішні куточки зсунуті одна до одної, лоб вкривають горизонтальні зморшки, що займають іноді до 3/4 лоба. Очі розкриті досить широко, нерідко це супроводжується і розширенням зіниць, нижня повіка напружена, а верхня — злегка піднесена. Рот відкритий, губи напружені і трохи розтягнуті. Погляд не фіксується на одному об'єкті і сприймається як бігаючий. Відбувається активне потовиділення, хоч у приміщенні або на вулиці досить комфортна температура. Краплинки поту можна помітити на лобі, над верхньою і під нижньою губами. Пітніє шия, долоні, під пахвами. Людина, відчуваючи дискомфорт від того, що пітніє більш активно, ніж у звичайному для нього стані, починає його витирати. Обличчя блідне.
Коли людина відчуває страх, то у неї можуть відбуватися помітні зміни голосу й мови. Гучність голосу знижується і може доходити до ледве чутного шепоту, тембр, як правило, підвищується. Можуть статися різкі зміни у темпі мови: вона стає більш повільною, в ній з'являються досить великі паузи між складами, словами, фразами. Часто ці “пустоти” заповнюються вигуками, словами-паразитами, ненормативною лексикою. Але для того, щоб це встановити, потрібно знати, як розмовляє ця людина, коли перебуває у нормальному стані. Якщо ж Ви бачите і чуєте його вперше, то це джерело інформації для Вас закрите.
Гнів — нерідко при агресивній поведінці можемо спостерігати саме цю емоцію. Ступінь її зовнішнього прояву може послужити для Вас своєрідним індикатором агресивності нападника. Поза набирає погрозливого характеру, людина виглядає так, наче готується до кидка. М'язи напружені, але нема тремору (постукування зубів), який характерний для страху. Вираз обличчя насуплений, очі можуть тривалий час фіксуватися на джерелі гніву і погляд їх погрозливий. Ніздрі розширюються, здається, що вони тремтять, губи відтягуються взад, іноді так сильно, що видно стиснуті зуби (враження таке, що людина вищирилася). Обличчя іноді блідне, але частіше червоніє. Можна помітити, як на обличчі з'являється судома.
Різко підвищується гучність голосу, іноді розгнівана людина збивається на крик. Кулаки стиснуто, на переніссі з'являються вертикальні складки, очі наче перетворились у щілини. При сильному гніві людина виглядає так, ніби от-от вибухне.
Мова з нотками погроз, “крізь зуби”, перемежовується матюками. Характерно, що в сильному гніві навіть люди неросійської національності нерідко починають використовувати російську нецензурну лайку.
Слід відзначити, що у гніві людина відчуває приплив сили, стає значно енергійнішою й імпульсивнішою у поведінці. Особливістю гніву є те, що в такому стані людина почуває потребу у фізичній дії: чим сильніший гнів, тим більша така потреба. Самоконтроль знижено.
Презирство на відміну від гніву рідко викликає імпульсивну поведінку людини, що загрожує Вам, але саме вона більш небезпечна. Зовні презирство проявляється приблизно таким чином: голова піднята вгору, і навіть, якщо людина нижча від Вас, складається враження, що вона дивиться на Вас зверху. Можна спостерігати позу “відстороження”, людина начебто віддаляється від об'єкту, що викликав презирство. Вираз обличчя самовдоволений. У позі, міміці, мові спостерігається перевага. Особлива небезпека цього стану полягає в тому, що це — “холодна” емоція. Людина, яка ставиться до Вас з презирством, може вчинити будь-яку дію проти Вас спокійно і холоднокровне. Як правило, дії таких людей розважливі, але якщо в них щось із задуманого не виходить, то може з'явитися ще й емоція гніву. Поєднання цих двох емоцій дуже небезпечне.
Відраза — також негативна емоція, що може стимулювати агресивні дії. Людина, яка відчуває до когось відразу, виглядає так, начебто їй у рот потрапило щось бридке на смак, або ж вона почула дуже неприємний запах. Ніс зморщується, верхня губа задирається вгору. Іноді складається враження, що в людини косять очі. Так само, як і при презирстві, виникає поза “відстороження”, але без вираженої переваги.
У поєднанні з гнівом може викликати дуже агресивну поведінку, оскільки гнів “мотивує” напад, а відраза — потребу “позбутися чогось неприємного”.
Але якщо людина, що чинить Вам біль, демонструє зовнішні ознаки емоції радості, то це як мінімум — садизм. На цій, а також на ряді інших емоцій зупинятися не будемо, бо вони не дуже характерні для аналізованих нами ситуацій.
| <a href="http://kiev-security.org.ua" target="_blank"><img src="http://kiev-security.org.ua/88x31.gif" width="88" height="31" border="0" alt="Самый большой объем в сети онлайн инф-ции по безопасности на rus"></a> |
Кнопочка будет выглядеть вот так (1,516 байт):
